- наказовий
- —————————————————————————————наказо́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
наказовий
Смотреть что такое "наказовий" в других словарях:
наказовий — а, е. Який містить наказ; стос. до наказу. •• Наказо/вий спо/сіб лінгв. форма дієслова, яка виражає наказ, спонукання, прохання, побажання і т. ін … Український тлумачний словник
наказовий — (про голос, тон, команду тощо який містить у собі наказ); імперативний (який вимагає беззастережного підпорядкування, реагування, виконання) … Словник синонімів української мови
розказуючий — наказовий [VII] наказуючий [VI] … Толковый украинский словарь
імператив — у, ч. 1) книжн. Беззастережна, категорична вимога; веління, наказ. 2) грам. Те саме, що Наказо/вий спо/сіб (див. наказовий) … Український тлумачний словник
імперативний — а, е. 1) Який вимагає беззастережного підпорядкування, реагування, виконання; наказовий. •• Імперати/вний манда/т обов язковий до виконання наказ виборців своєму депутату. 2) грам. Стос. до імперативу (у 2 знач.). Імперативна форма дієслова … Український тлумачний словник
наказовість — вості, ж. Абстр. ім. до наказовий … Український тлумачний словник
наказово — Присл. до наказовий … Український тлумачний словник
оптатив — а, ч., лінгв. Спосіб дієслова, який означає бажаність відповідної дії; бажальний спосіб. У слов янських мовах перетворився на наказовий спосіб дієслова … Український тлумачний словник
спосіб — собу, ч. 1) Певна дія, прийом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що небудь, досягти чогось. •• Спо/сіб життя/ уклад, характер життя. 2) Те, що служить знаряддям, засобом і т. ін. у якій небудь справі, дії. 3) Граматична… … Український тлумачний словник
